Паразити та кашель. Одна з особистих історій.
Патологічні наслідки міграції личинок аскарид у людей
Не дивно, що наше розуміння патологічних наслідків міграції личинок у людей залишається недостатнім. Частково це пояснюється етичними та практичними факторами, які заважають нам вивчати це явище у людей. Література про вплив міграції личинок на людей залишається мізерною та дещо анекдотичною. У масштабному дослідженні, що проводили в Індії, протягом 10 років досліджували 510 пацієнтів, які були госпіталізовані з абсцесами печінки. З цих пацієнтів у 74 (14,5%) збудником був біліарний аскаридоз, а у 11 пацієнтів з абсцесів печінки виявили інтактні аскариди.
Серед високої частоти абсцесів печінки, які реєстрували у дітей із Західної Капської провінції в Південній Африці, 2% з 84 випадків були пов'язані з аскаридами.
Комп'ютерна томографія виявила ураження печінки у трьох японських пацієнтів, у всіх них серологічно підтвердили наявність аскарид (A. suum).
Підвищений рівень реагентів гострої фази печінкового походження, таких як С-реактивний білок, еозинофільний катіонний білок та феритин, виявили у нібито імунних нігерійських дітей, яких обстежили на схильність до аскарид A. lumbricoides, що свідчило про наявність запалення печінки.
Рібейро та Фішер розглянули різні збудники еозинофільного захворювання легень (ЕЛЛ). Вони вважають синдром Леффлера, вперше описаний у 1932 році, першою відомою причиною ЕЛЛ. Проходження личинок A. lumbricoides через легені пов'язане з мігруючими легеневими інфільтратами та підвищеною еозинофілією (у деяких випадках до 70% усіх лейкоцитів).
Висновок
Безумовно, детальні знання про клітинну печінкову та легеневу реакцію на молекулярному рівні можуть бути отримані з інфікованих мишачих моделей та, як тільки вони стануть доступними, ці знання розширять нашу здатність розробляти імуномодулюючі методи лікування щоб допомагати людським та тваринним (свиням) організмам виробляти стійкість до інфекції. У більш загальному плані, розширення наших знань про личинковий аскаридоз сприятиме розробці стратегій втручання на ранніх стадіях життєвого циклу, спрямованих на запобігання укоріненню паразитів і, отже, хронічним захворюванням.
Про дивний кашель у мого чоловіка, а причиною були…
Починаємо обговорювати тему паразитозу, оскільки ви проявили велику цікавість до цього, та вона як для мене, так і для моєї сім’ї є особистою.
Я довго думала про що написати у першому дописі на цю тему. І розумію що доволі простим прикладом буде історія про незрозумілий кашель у мого чоловіка у далекому 2016 році.
На той час ми вже мали історію походів по лікарях через аутоімунне захворювання чоловіка. У свої ранні 20 ми вже знали наскільки це виснажливо та у 2015 ми вдвох лікували вже паразитоз, бо потрапили до певного лікаря який, напевно, усім своїм пацієнтам пропонує проходити антипаразитарні курси. Але у тій клініці наш аналіз крові на антитіла до паразитів показав наявність аскарид. Ми тоді пролікувались, тому з антигельмінтними препаратами я вже була ознайомлена.
Отже, влітку 2016 року у мого чоловіка з’являється кашель, не спровокований ні переохолодженням, ні вірусом. Кашель докучає вже другий тиждень і чоловік йде до лікарів. Спочатку до ЛОРа, який скеровує до пульмонолога. Пульмонолог слухає, дає направлення на рентген, КТ та на аналізи крові. Оскільки мокротиння не було — на бакпосів тоді не направили, це моя теперішня теорія.
Пульмонолог переглянула усіх обстеження та не знайшла причин цього кашлю. Натомість звернула увагу на хронічний тонзиліт чоловіка, та рекомендувала видалити мигдалики. Мигдалики чоловікові потім видалили, бо дійсно стан в них був вже поганий, і слід було зробити це ще раніше, але що ж йому залишалось робити з цим кашлем.
І тут я якось інтуїтивно перечитую багато інформації на тему причин такого кашлю, і серед них бачу що це може бути міграція аскарид.
Тоді я ще не знала ні про важливість підготування до АП протоколу, ні про ферменти, сорбенти, антигістамінні та інші препарати якими слід підтримувати себе на АП лікуванні.
Купую ворміл та пропоную чоловіку пропити його. І так, вже під час терапії кашель поволі зникає. Побічних ефектів тоді не було, все пройшло добре, і ми собі далі пішли жити своє молоде життя. Але, все ж таки, ми були здивовані, та вкотре розчаровані деякими аспектами медицини.
Ми навіть не уявляли що нас чекатиме попереду, і що антипаразитарна терапія, чи то травами, чи медичними препаратами колись стане для нас звичним ділом.
Я у 2020 році проходила досить довгий навчальний курс на цю тему, щоб вміти допомагати собі та чоловікові, адже через наші дисфункції імунітету ризик різних інфекційних захворювань зростає.
А знайти хорошого паразитолога майже нереально. Аналізи теж далеко не завжди відображають правдиву інформацію, тому я бачу що багато людей, так само як і я, залишаються з цією проблемою наодинці. Та знаю багато історій коли антипаразитарна терапія допомагала вирішити багато симптомів.