Bootstrap

Життя на гормонах — це не єдиний шлях: як повернути собі себе при ендометріозі

Ти почала приймати гормони щоб стало краще. Щоб нарешті без болю. Щоб жити нормально.

А замість цього отримала щось інше.

Вага яка росте без причини. Депресія яка накриває і не відпускає. Втома коли прокидаєшся вже виснажено. Здуття яке не проходить. Ноги які немов застрягли у бетоні. Лібідо якого просто немає.Головні болі що почастішали. Відчуття що ти — це вже не ти.

І ти йдеш до лікаря і кажеш: «Мені погано». А у відповідь чуєш: «Терпи. Це нормально. Треба звикнути».

І ти терпиш. Місяць. Три. Півроку. Рік.

І в якийсь момент ловиш себе на думці: я лікуюся від хвороби яка робила мені боляче — і тепер просто по-іншому погано. Де тут лікування?

Ти не вигадуєш. І це не норма. І сьогодні я поясню тобі чому саме так відбувається — і що з цим можна зробити.

Мене звати Кароліна. Я нутриціолог і спеціаліст з інтегративного жіночого здоров'я.

І я говорю про це не з книжок.

Я сама протрималася на синтетичних гормонах два з половиною роки. І це було не лікування — це було виживання. Одні провокували взагалі жахливий стан: Депресія, апатія, тазовий біль, загострення гастриту, проблеми з жовчним і кишківником. На інших я не впізнавала себе, жила ніби у вакуумі, ноги так сильно боліли під час фізичних навантажень та подорожах що хотілось вити.

І найстрашніше — я все це терпіла, думала що так треба, що треба звикнути. А тим часом ендометріоз тихо прогресував. Мені довелось терміново оперуватись бо він вже міг прорости в кишківник.

Тоді я зрозуміла: гормони — це не рішення. Це один інструмент з багатьох. І якщо використовувати тільки його без підтримки всього організму — тіло платить дуже високу ціну.

Я витратила дев'ять років щоб розібратись в цьому. Навчалась в Oxford Learning College, Health Science Academy, у інтегративних спеціалістів. І сьогодні хочу дати тобі те що я б хотіла знати тоді.

Отже, чому від гормонів так погано. Не у всіх — але у багатьох. І чому лікарі про це мовчать.

Ось що відбувається в твоєму тілі коли ти починаєш синтетичну гормонотерапію.

Будь-який синтетичний гормон — це чужорідна речовина для організму. І щоб його переробити і вивести — працює печінка. Щодня. Без вихідних. Місяць за місяцем.

І якщо печінка вже була перевантажена — а при ендометріозі вона майже завжди перевантажена через хронічне запалення — то гормони стають останньою краплею. Печінка не справляється. І тоді з'являються: важкість, нудота, здуття, туман у голові, погіршення настрою.

Але це ще не все.

Синтетичні гормони — і це те про що майже ніхто не говорить — активно вимивають з організму певні вітаміни і мінерали. Конкретно: вітаміни групи B особливо B6 і B12, магній, цинк, вітамін D.

А без достатнього рівня багатьох вітамінів та мінералів гормонального балансу і правильної роботи нервової системи бути не може. Ось звідки депресія, апатія, безсоння і відчуття що ти перестала бути собою. Це не «треба звикнути». Це конкретні дефіцити які гормонотерапія сама по собі і створює.

І ось головний інсайт який я хочу щоб ти винесла з цього відео.

Гормони не лікують ендометріоз. Вони пригнічують симптоми і сповільнюють прогресування. Це важливо і потрібно — але тільки якщо паралельно підтримувати організм який несе це навантаження.

Тобто питання не «гормони чи ні». Питання — що ти робиш поряд з гормонами щоб тіло не руйнувалось зсередини.

І ось що конкретно треба контролювати і підтримувати поки ти на терапії.

Перше — печінка.

Регулярно здавай АЛТ, АСТ, білірубін і ГГТ. Це базові маркери того як печінка справляється з навантаженням. Якщо показники ростуть — тіло сигналізує що потрібна допомога. Паралельно: прибери алкоголь повністю, додай гіркі трави — артишок, корінь кульбаби. Це не альтернативна медицина — це реальна підтримка детоксикації.

Друге — дефіцити які гормони вимивають.

Кожні пів року перевіряй феритин, вітамін D, B12, B9, Загальний білок. І поповнюй ці дефіцити за потреби. Грамотно — в правильних формах, правильних дозах, в правильному порядку. Бо саме вони відповідають за твій настрій, енергію, сон і відчуття що ти — це ти.

Третє — маркери запалення і онкомаркери.

СА-125 і HE4 — це маркери які показують активність ендометріозу. Багато жінок не здають їх взагалі і не знають що хвороба прогресує поки вони терплять побічні ефекти від гормонів. Раз на пів року — обов'язково.

Четверте — щитовидна залоза.

ТТГ, Т3 вільний, Т4 вільний і антитіла. Захворювання щитовидної залози і ендометріоз дуже часто йдуть разом — бо в основі обох недостатня функція печінки та кишківника, дефіцити йоду та інших речовин, та безпосередньо статеві гормони та гормони ЩЗ впливають один на одного. 

І п'яте — коагулограма кожні шість місяців.

Деякі форми гормонотерапії впливають на згортання крові. Це важливо контролювати регулярно.

Зараз я тобі це все розповіла і здається — окей, зрозуміло, піду здам аналізи. Але ось де починається складне.

Ти здаєш аналізи і приходиш до лікаря. А він дивиться в результати і каже: «Все в референсних значеннях, все нормально». І ти йдеш додому з відчуттям що знову в нікуди.

Але «в референсних значеннях» і «оптимально для людини з ендо» — це дві різні речі. Наприклад феритин 15 — це формально норма. Але для жінки з ендо і хронічним запаленням це катастрофічно мало.

Або ти починаєш приймати добавки. Але яка форма магнію краще засвоюється — цитрат чи гліцинат? В яких дозах? В який час доби? З чим не можна поєднувати? Як зрозуміти що ти приймаєш правильно а не просто витрачаєш гроші?

І це ще без питання як вибудувати харчування яке реально зменшує запалення. Або як зрозуміти що поточна гормонотерапія тобі не підходить і треба міняти схему.

Кожен крок має нюанси. І без досвіду і знань дуже легко або зробити щось не так, або злякатись і не зробити нічого. Поки тіло продовжує платити ціну.

Моя клієнтка Євгенія впала у стан глибокої апатії і роздратування на Візані. Разом ми переглянули її схему — і коли підібрали правильний варіант терапії разом з підтримкою організму, вона написала: «Я нарешті знову відчуваю себе собою».

Аліна позбулась постійного здуття, змогла прооперуватись у правильного хірурга і зараз підтримує себе без стандартної гормонотерапії.

Оксана — після невдалих спроб синтетичних гормонів спробувала три місяці правильно підібраних добавок і харчування — і вона написала що може жити в критичні дні без болю та ПМС.

Не тому що вони зробили щось магічне. А тому що нарешті почали працювати з усім організмом — а не тільки пригнічувати симптоми.

Якщо відчуваєш що хочеш попрауювати над вирішенням твоїх проблем зі мною - пиши мені у Instagram або замовляй діагностичну консультацію на сайті.